Чорновіл В'ячеслав Максимович (24.12.1937 - 25.03.1999)
- український політик і державний діяч, голова Народного
Руху України.
Народився в с.Єрхи (зараз Звенигородський район Черкаської
обл.), закінчив з відзнакою факультет журналістики Київського
університету ім. Т.Шевченка.
1960-1963р.р. - редактор молодіжних передач студії
Львівського телебачення.
1963-1965р.р. - редактор багатотиражки, зав. відділу
газети "Молодая гвардия". Вступив до аспірантури Київського
педагогічного інституту.
У 1965р. звільнений з роботи за участь у правозахисному русі.
І хоча до квітня 1966 року його прийняли на роботу літературним
працівником газети "Друг читателя", незабаром він був звільнений
за відмову дати свідчення на закритому політичному процесі у Львові.
За матеріалами цього процесу написав книги "Лихо з розуму" (1966),
"Правосуддя чи рецидиви терору" (1967) та ін., які були опубліковані
на Заході. На той час працював техніком у Карпатській експедиції АН УРСР,
інструктором з реклами Київкнигторгу.
З березня 1967 - інструктор товариства охорони довкілля у м.Львові.
15.11.1967р. - засуджений до 3-ох років позбавлення волі за наговір
на радянський суспільний лад.
З 1970р. жив у Львові. У січні 1972р. Чорновола знову заарештували
і засудили до 6 років ув'язнення і 3-ох років заслання за антирадянську
агітацію і пропаганду. Покарання відбував у лагерях села Озерне і
Барашево (Мордовія).
У квітні 1980р. Чорновола знову заарештовують до 5-ти років
ув'язнення за сфабрикованим звинуваченням та уже в 1983р. звільнили
достроково із-за протесту прокурора Якутської АРСР. Займався правозахисною
діяльністю.
З літа 1987р. Чорновіл - один із робочих секретарів Української
Гельсінської групи. У 1988р. брав активну участь у перших легальних
дискусіях і мітингах у Львові.
З 1989р. - член Ради Львівського товариства ім. Т.Шевченка,
один із засновників Народного Руху України за перебудову.
Весною 1990р. Чорновіл добився переконливої перемоги на виборах
до Верховної Ради УРСР. Одночасно був вибраний депутатом Львівської
облради народних депутатів. У квітні був призначений головою Львівської
облради, був одним із ініціаторів створення Галицької асамблеї (1990-1991).
У 1991р. Чорновіл був кандидатом в Президенти України, посів
друге місце після Л.Кравчука.
У грудні 1992р. став головою НРУ, який під його керівництвом
перейшов із громадського об'єднання в політичну партію. Повторно
перевибирався народним депутатом України. Чорновіл також був членом
Парламентської асамблеї Ради Європи, президентом Міжнародної пресової
фундації ім. В.Симоненка, лауреатом Державної премії України
ім. Т.Шевченка за збірку "Правосуддя чи рецидиви терору", "Лихо з розуму",
публіцистичні виступи в пресі (1996), володарем Міжнародної журналістської премії.
Загинув у березні 1999р. в автокатастрофі на трасі
Золотоноша - Бориспіль при невияснених обставинах.